Home

√уральн¤- «авод- онцерн ‘ерментний завод Home	ѕромислов≥сть
	•”–јЋ№Ќя - «ј¬ќƒ - ќЌ÷≈–Ќ Ќаволочко √ригор≥й —еменович, член л≥тературно-мистецького об'Їднанн¤, теж написав ≥стор≥ю про минуле Ћадижина. ¬≥н з≥брав гарний великий матер≥ал про буд≥вництво спиртзаводу, але, служачи рад¤нськ≥й влад≥, Ђнафарширувавї ≥стор≥ю Ђкуркул¤миї та Ђглита¤миї. …ому вдалось зустр≥тись ще з „ерк≥сом ћ.ј., ¤кий дав опис розбудови Ћадижинського спиртзаводу. ≤ знову ж, описуючи, ¤к в революц≥ю трощили завод, розпов≥даЇ, що це робили Ђкуркул≥ї, хоча це не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥. “ак от таку ≥стор≥ю написав Ќаволочко √.—.:Ђ¬ Ћадижин≥ іуральн¤ побудувалас¤ п≥д час бурхливого розвитку промисловост≥ у 1866 роц≥ ≥ було одним з найб≥льших п≥дприЇмств м≥ста. ¬ласником його був, ¤к згадуЇ у 1967 роц≥ потомствений прац≥вник спиртовоњ промисловост≥ механ≥к ћ.ј.„ерк≥с, - ¬олько —кл¤ревський - др≥бний п≥дприЇмець чи то купець ≥з Їврењв. —початку це була звичайна іуральн¤. Ќа н≥й ≥ починав своЇ трудове житт¤ батько ћ.ј.„ерк≥са, що передав св≥й фах ≥ всю дореволюц≥йну ≥стор≥ю заводу. ¬ 1899 роц≥ —кл¤ревський помер. ќск≥льки у нього не було спадкоЇмц≥в, завод перейшов у казну ≥ сто¤в законсервований.
			” 1901 роц≥ винокурню орендуЇ покупець Їрусалимський. ѕ≥сл¤ проведенн¤ ремонту, завод пустили в експлуатац≥ю. ”статкуванн¤ було вкрай прим≥тивне: солод мололи на спец≥альний дробарц≥ к≥нним приводом з допомогою рем≥нноњ передач≥. « енергетичного устаткуванн¤ завод мав парову машину потужн≥стю 10 к≥нських сил, один насос дл¤ перекачуванн¤ браги ≥ два - дл¤ води. ѕереробл¤ли картоплю ≥ хл≥бну сировину. ƒобова потужн≥сть винокурн≥ була с≥мдес¤т в≥дер спирту-сирцю. ќренда тривала до 1906 року. ÷≥лий р≥к іуральн¤ знову сто¤ла.
	”1907 роц≥ завод купив у казни купець јльтман. Ќовий власник пров≥в реконструкц≥ю -встановив кубову ректиф≥кац≥ю - перегр≥вний апарат дл¤ очищенн¤ спирту. ѕоставив два парових котли - англ≥йський ЂЋанка-ширськийї ≥ французький Ђƒ≥понї. ¬ ц≥ роки ≥ аж до початку першоњ св≥товоњ в≥йни ћ.ј „ерк≥с працював учнем механ≥ка на завод≥. ¬ 1914 роц≥ його призвали до в≥йськовоњ служби, з ¤коњ повернувс¤ на початку революц≥њ, коли власн≥сть јльтмана на завод була скасована.
		Ђ” с≥чн≥ 1918 року - згадуЇ „еркес - завод був зруйнований. я жив на його територ≥њ. Ћадижинськ≥ Ђкуркул≥ї накинулись грабувати п≥дприЇмство. «≥ мною ще був —ерг≥Їнко- теж ветеран заводу, ≥ теж вчорашн≥й солдат. ¬двох ми роз≥гнали Ђкуркул≥вї ≥ охорон¤ли завод аж до 1926 року, коли рад¤нська влада в≥дбудувала завод. Ѕули встановлен≥ парова машина потужн≥стю 45 к≥нських сил, вод¤н≥ насоси, розварник, ≥ ≥нше устаткуванн¤.ї „ерез 2 роки потужн≥сть заводу дос¤гла 500 декал≥тр≥в спирту на добу. ¬ роки н≥мецько-фашистськоњ окупац≥њ завод було зруйновано, в≥дбудова почалас¤ через р≥к п≥сл¤ перемоги в 1946 роц≥.
	¬ к≥нц≥ 1947 року вже була видана перша продукц≥¤ - три тис¤ч≥ декал≥тр≥в спирту. ѕрацювало на завод≥ тод≥ 57 чолов≥к. ”1954 роц≥ встановлено браго-ректи-ф≥кац≥йний апарат безперервноњ д≥њ. ƒобова потужн≥сть дор≥внюЇ 950 декал≥тр≥в. ” 1960 роц≥ будуЇтьс¤ б≥ом≥циновий цех. ¬ четвертому квартал≥ 1965 року вже була видана перша парт≥¤ кормового б≥ом≥цину. ѕочаткова потужн≥сть цеху дор≥внювала 15,4 тонни продукц≥њ в р≥к. ƒо 1960 року тут переробл¤ли зерно, картопл¤ну сировину. « 1960 року завод перейшов на мел¤су, ¤ку завоз¤ть з ќбод≥вки, апуст¤н, ирнас≥вки. ƒо 1966 року завод перебував у п≥дпор¤дкуванн≥ ¬≥нницького спиртотресту. ѕ≥сл¤ утворенн¤ головного управл≥нн¤ м≥кроб≥олог≥чноњ промисловост≥ при –ад≥ ћ≥н≥стр≥в —–—–, п≥дприЇмство було в 1966 роц≥ передано цьому управл≥нню. ¬ кв≥тн≥ наступного року Ћадижинський спиртзавод перейменувавс¤ на б≥ох≥мзавод. „исельн≥сть колективу на к≥нець 80-х рок≥в - 279 чолов≥к. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в велику увагу прид≥лено реконструкц≥њ ≥ техн≥чному переобладнанню п≥дприЇмства. ѕеребудовано в≥дд≥ленн¤ стандартизац≥њ ферментатор≥в ≥ ф≥льтропрес≥в. «начною м≥рою пол≥пшено технолог≥ю, а також нарощено потужн≥сть спиртового цеху п≥сл¤ його реконструкц≥њ. Ћадижинськ≥ б≥ох≥м≥ки знаход¤тьс¤ в пост≥йних пошуках, намагаючись зробити своЇ п≥дприЇмство ще б≥льш прибутковим. ” 1992 роц≥ завод очолив —андул ѕетро ѕилипович. ѕ≥д його кер≥вництвом у 1994 р. був зведений завод з випуску г≥рких насто¤нок ≥ бальзам≥в. —ьогодн≥шнЇ п≥дприЇмство - це не т≥льки шеренги гор≥лчаних напоњв з ¤скравими етикетками. ÷е л≥ки, це сила под≥льських луг≥в ≥ гањв, закоркована в пл¤шках рад≥опротектор≥в та ≥мунозм≥цнювач≥в. Ѕальзами Ђ¬≥-горї(життЇва сила), Ђѕ≥вденний Ѕугї≥ ЂЅерозї вже прославили ¬≥нниччину ≥ Ћадижин. ј пр≥звище директора - ув≥чнено у попул¤рн≥й г≥рк≥й насто¤нц≥ Ђ—андул≥нї. ѕолюбились подол¤нам ≥ гор≥лка ЂЅогатирськаї, Ђјромат лимонаї, Ђёв≥лейнаї, Ђћисливська байкаї... —уперпопул¤рн≥стю у молод≥ користуЇтьс¤ слабоалкогольний нап≥й Ђ‘-1ї. ј серед нових розробок - бальзам Ђ¬≥тастимї, гор≥лка ЂЅризї, Ђјкордї, Ђќвац≥¤ї, Ђќбер≥гї... «г≥дно з планом, на завод≥ передбачено буд≥вництво нового виробничого корпусу, а нин≥ ≥снуючий б≥ом≥циновий цех буде переведений на виробництво кормового б≥лка з браги. Ќа в≥дстан≥ п≥втора к≥лометра в≥д ≥снуючого заводу вже в≥дведено м≥сце п≥д забудову корпусу. ” видолинку на берез≥ —≥льниц≥ т≥сно згуртувались цегл¤н≥ корпуси, на одних - сл≥ди давно минулих рок≥в, ≥нш≥ - н≥би т≥льки п≥дн¤лись вгору. ¬≥д колишньоњ іуральн≥ тут залишилос¤ одне присадкувате прим≥щенн¤, що ув≥йшло своЇю основою на добрий метр у землю. —клеп≥нчаста стел¤, товст≥ ст≥ни, в≥конечка, у спец≥альних н≥шах - сталев≥ резервуари дл¤ готовоњ спиртовоњ продукц≥њ ≥ служить це прим≥щенн¤ показником ≥стор≥њ колишньоњ іуральн≥. «а св≥й б≥льше, ¤к стол≥тн≥й, в≥к завод, ¤к ≥ роб≥тничий осередок залишив глибок≥ сл≥ди в житт≥ Ћадижина. Ќин≥ завод в≥дсв¤ткував своЇ 125-р≥чч¤. ≤стор≥¤ ЂЅ≥ол≥куї веде св≥й початок в≥д 1876-го року, коли на берез≥ р≥чки —≥льниц≥ ¬олько —кл¤рев-ський заснував винокурний завод з виробництва зернового спирту добовою потужн≥стю 120 в≥дер. “епер це не кустарна винокурн¤, а концерн, ¤кий об'Їднав м≥кроб≥олог≥чний, харчовий та фармацевтичний напр¤мки. *‘≈–ћ≈Ќ“Ќ»… «ј¬ќƒ* ¬ 70-80 роки флагманом м≥кроб≥олог≥чноњ промисловост≥ вважавс¤ Ћадижинський завод ферментних препарат≥в, директором ¤кого довгий час був ¬алентин √еорг≥йович ’алабузар. ÷е був перший у —–—– под≥бний м≥кроб≥олог≥чний завод -експериментальний. ѕ≥зн≥ше њх було всього чотири на весь –ад¤нський —оюз. ƒо к≥нц¤ 80-х завод ферментних препарат≥в працював нормально, був нагороджений √рамотою ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади, знаменами, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ за заводом пожиттЇво. Ѕуло своЇ п≥дсобне господарство, непогана база в≥дпочинку на јзовському мор≥, проф≥лактор≥й Ђƒ≥броваї, побудували п≥онерський таб≥р, були хорош≥ дит¤ч≥ садки. —ередн¤ зароб≥тна плата прац≥вник≥в заводу складала 270 карбованц≥в. —вого часу до Ћ«‘ѕ приЇднали ЂЅ≥ох≥мї, ¤ке вдалос¤ поставити Ђна ногиї за рахунок ферментного. ” 1988 роц≥ ’алабузар ¬.√. п≥шов на пенс≥ю. јле у 1991 роц≥ в≥дбувс¤ розвал —оюзу, карбованець став знец≥нюватись, Ћадижинський завод ферментних препарат≥в втратив своњ економ≥чн≥ зв'¤зки. « цього моменту поступово розпочавс¤ занепад одного з найб≥льших п≥дприЇмств Ћадижина. –озпочавс¤ др≥бний розпод≥л заводу - з його складу вийшло п≥дсобне господарство, п≥шов ЂЅ≥ох≥мї та ≥нш≥. ¬с≥ посл≥дуюч≥ кер≥вники Ћ«‘ѕ так ≥ не змогли н≥чого вд≥¤ти аби утримати ун≥кальний завод Ђна плавуї. Ќещодавно ¬алентин ’алабузар зазначив, що удача посм≥хаЇтьс¤ лише тим кер≥вникам, ¤к≥ не сто¤ть на м≥ст≥, а впроваджують нове виробництво, ≥ ¤кщо б за рад¤нськ≥ часи його посл≥довникам вдалос¤ побудувати цех ≥нтерферону, то враховуючи, що фарм≥ндустр≥¤ сьогодн≥ в пошан≥, завод працював би мав немал≥ прибутки. “акож колишн≥й директор Ћ«‘ѕ вважаЇ, що будь-¤ке п≥дприЇмство може бути сильним, лише у тому випадку, ¤кщо вс≥ його структурн≥ п≥дрозд≥ли знаход¤тьс¤ у Їдиному сильному кулац≥, а не дробл¤тьс¤ на частини, ¤к це в≥дбулос¤ з ферментним. Ќин≥ завод ферментних препарат≥в, сучасна назва ƒѕ Ђ≈нзимї, знаходитьс¤ у скрутному становищ≥: не виплачуютьс¤ зарплати, багато спе-ц≥ал≥ст≥в-м≥кроб≥олог≥в розрахувались з роботи, через халатн≥сть кер≥вництва з заводу розкрадено багато майна. ‘актично Ђ≈нзимї банкрут. ≤ хто ж стане власником заводу, напевне, вир≥шать майбутн≥ торги.