У1721 р. в центрі Ладижина була побудована дерев'яна трикупольна православна церква на честь Успіння Божої Матері. Цей храм розібрали в 1854 р. У 1851 р. з дозволу і при допомозі військового начальства поселенського був закладений Свято-Успенський храм, кам'яний, у ві­зантійському стилі. По внутрішньому і зовнішньому оформленню й красі він належав до кращих на Подолії. Чотириярусний іконостас, витончене різьблення, ікони академічного живопису. Підлога в ньому була встеле­на візерунчастими чавунними плитами. У фонд побудови храму війсь­кове поселення дозволило общині одержувати прибутки із 5 млинів та 10 десятин орної землі. Ладижинський приход одержав право користуватись процентами з капіталу в 1900 карбованців, виданих казною за відібрану землю військовим поселенням. У храмі була чудотворна ікона Андрія Крітського в пам'ять врятування царської сім'ї при аварії потягу (1888 р). Потяг з восьми вагонами йшов маршрутом Курськ-Харків-Азовськ. Під час катастрофи загинула 21 людина, поранено 60. Не перекинувся лише один вагон, де був Олександр III з родиною. Свято-Успенський храм мав довжину 38 і ширину 24 аршини. Вартість його перевищила 20 тисяч карбованців, не рахуючи відпущених казною деревини і цегли.

    У 1775 році священиком в Ладижині був Василь Пашута - запеклий уніат, який відстоював свою віру в містечку та в селі Оляниця. У 1780 році Божу службу в Ладижині відправляв декан Іван Трофимович, який у 1794 р. приєднався до православ'я і потім був протоієреєм гайсинського собору. З 1834 по 1876 роки очолював ладижинську паству Іуст Трофимович, син попереднього священика, будівничий Свято-Успенського собору, ревностний пастир, що залишив по собі дуже добру пам'ять у прихожан. Був похований біля церкви Казанської Божої Матері. На його могилі до сьогодні стоїть напівзруйнований пам'ятник з білого мармуру. Знаним і поважним громадянином Ладижина був селянин Йосип Джалюк, який прослужив 40 років волосним старшиною та ЗО років церковним старостою.

        За розповідями старожилів, зруйнували храм у 1937 році. Його піді­рвали вибухівкою. Керував «операцією» тодішній голова сільради І.Сенік. Коли від потужного вибуху вляглась курява, Сенік, піднявшись на розвалини, промовив: «Наконец мы сделали хорошеє дело». На погості зруйнованого храму були захоронення видних людей (в тому числі тут був похований Й.Джалюк). Знайшлись ладижинці, які зібрали рештки і поховали на Ґрушівському кладовищі біля вхідних воріт. У 1760 р. на Слободі була також збудована Приходська Хресто-Воздвиженська дерев'яна церква (у вигляді простої будівлі). У 1815 р. ця будівля згоріла, а на її місці була закладена кам'яна церква. Але за відсутності грошей у прихожан, будівництво нової церкви затяглось та було завершено у 1835 році. Церкву цю через невеликі розміри прихожани назвали «маленькою», а освятили її на честь Животворного Хреста Господнього. Церква була однокупольна, разом Із дзвіницею. Зовнішній вигляд храму витриманий в уніатському стилі, з двоярусним іконостасом всередині. На місці «маленької» церкви у 1904 р. побудували цегляну, у візантій­ському стилі, з куполом (банею) і дзвіницею, яка стоїть і понині. Освя­чена вона була 19 жовтня (за новим календарем - 4 листопада) 1909 р. на честь ікони Казанської Божої Матері.Побудована церква на кошти прихожан. Під час війни(1941-1945 рр.) відправа служилась у містечку, у військовій казармі. З 1 березня 1988 року до служби в нашій церкві приступив протоієрей Сергій Андрійович Малиновський, який перед приходом у Ладижин уже 4 роки прослужив у м.Тульчині. З ним завжди його дружина матушка Ольга, яка є регентом хору. Вона має надзвичайно чудовий голос сопрано, закінчила Ленінградську музичну школу. Розмалював церкву з 1995 по 1998 роки Анатолій Олександрович Антонець, мешканець Вінниці. Вже п'ять років, як у Лукашівці освятили новозбудований храм на честь Покрови Божої Матері, і 14 жовтня мешканці села відзначають храмове свято. У 1999 р. на честь Благовіщення Божої Матері 28 серпня була освя­чена на території містечка енергетиків Українська Православна церква, вірніше лише її частина - каплиця. Сьогодні вже ведуться будівельні роботи великого храму. В церкві Благовіщення Божої Матері служба ведеться гарною україн­ською мовою, але, на жаль, не вистачає духовної літератури та молитов на українській мові. На території міста також розпочалось будівництво нового великого Православного храму на честь св. Георгія Побідоносця. Перший камінь церкви був закладений 24 квітня 1998 року в день ікони «Живоносний источник». Керує будівництвом храму протоієрей отець Сергій Махновський. Крім православних храмів, сьогодні у Ладижині діють католицька гро­мада, общини адвентистів, баптистів, євангелістів та інших конфесій